- синюватий
- [сиен'ува/тией]
м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
синюватий
Смотреть что такое "синюватий" в других словарях:
синюватий — а, е. Із синім відтінком, трохи синій … Український тлумачний словник
синюватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
срібно-синюватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
глауколіт — у, ч. 1) Різновид скаполіту із деяких сибірських родовищ, забарвлений у синюватий та фіалковий кольори. 2) Друга назва содаліту … Український тлумачний словник
підсинений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підсинити. 2) у знач. прикм., перен. Забарвлений у блідо синій колір або такий, що має синюватий відтінок. || у сполуч. зі сл. око, розм. З синцем, синцями … Український тлумачний словник
просинь — і, ж. 1) Частина синього простору неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані. || Синій колір чистого неба. 2) Синюватий відтінок … Український тлумачний словник
сизий — а, е. 1) Темно сірий із синюватим полиском; сіро голубий. || Який має синюватий відтінок (про шкіру обличчя та його частин). 2) Уживається як складова частина ботанічних та зоологічних назв. Пирій сизий. Голуб сизий. 3) у сполуч. з ім. орел,… … Український тлумачний словник
сизуватий — а, е. Із сизим відтінком, трохи сизий (у 1 знач.). || Який має синюватий відтінок (про шкіру обличчя) … Український тлумачний словник
синизна — и/зни/, ж. 1) Синій колір. 2) Синій простір, синя поверхня (про море, небо, повітря). 3) Синюватий відтінок шкіри … Український тлумачний словник
синюватість — тості, ж. Абстр. ім. до синюватий … Український тлумачний словник
